- іногородній
- [іногоро/д(')н'ій]
м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
іногородній — я, є. З іншого міста, чужоміський … Український тлумачний словник
іногородній — прикметник … Орфографічний словник української мови
дампо — невідм., с. Винагорода банку за інкасування іногородніх векселів … Український тлумачний словник
порто — невідм., с., спец. Поштово телеграфні видатки, оплачувані за рахунок клієнта, замовника. || Збір на поштові та інші витрати банку, пов язані з розсиланням та одержанням платежів за іногородніми векселями … Український тлумачний словник